В нашому дитячому садочку проводиться щотижня по чотири заняття з фізичної культури, щоденно - ранкова гімнастика, після сну - гімнастика пробудженнята загартовуючи заходи: ходьба по "доріжці здоров'я" по сольових доріжках, сухе та вологе обтирання тіла, повітряне загартування.

     На прогулянках - рухливі ігри, фізкультурні комплекси. Один раз на тиждень пішохідний перехід. Щомісяця дні здоров'я. На теріторії заклада створено фізкультурний комплекс для дітей з футбольним полем, волейбольним, баскетбольним, спортивними бумами, турніками.На протязі року в закладі працює басейн, в якому діти навчаються плаванню двічі на тиждень. Проводе заняття в басейні інструктор з фізкультури.

      В чому ж полягає організація заняття з фізкультури у дитячому садку?
Сама обов’язкова складова в організації життя дітей ДНЗ це - ранкова гімнастика. Вона розвиває поглиблене дихання, обміну речовин, посиленню кровообігу, розвитку м’язів, розгальмуванню нервової системи після нічного сну та викликає позитивні емоції.
    Головна вимога до ранкової гімнастики - проведення її на свіжому повітрі в літній період та у добре провітрених приміщеннях – взимку.  Для тренування організму до змінних кліматичних умов  навколишнього середовища.  Одяг під час виконання гімнастики повинен бути легким.
Підбирати вправи до комплексу треба з урахуванням стану здоров’я, можливостей   та індивідуальних особливостей дітей певного віку.

   Вправи повинні бути доступні до виконання та прості,  також слід включати ходьбу, біг, стрибки та інші різноманітні вправи для різних груп м’язів.
     Ранкова гімнастика для кожної вікової групи має свою тривалість.: для дітей раннього віку – чотири – п’ять хвилин, для молодшого дошкільного віку – шість – дев’ять хвилин, для дітей старшого віку – вісім – дванадцять хвилин. Комплекси ранкової гімнастики діти повинні вивчати в заняття з фізкультури,  через кожні два тижня з ускладненням на другому.
   Протягом учбового року комплекси періодично повторюються зі збільшенням навантаження за рахунок інтенсивності виконання та урізноманітнення вправ.
    Гімнастика після денного сну проводиться через деякий час після підйому дітей, виконувати її можна у спальній,  музичному залі або у групових кімнатах. Ця гімнастика повинна включати загально розвивальні вправи на різні групи м’язів зі зміною вихідних положень та вправи для правильного формування стопи та постави. Тривалість такої гімнастики від шести до дев’яти хвилин в залежності від віку дітей.
    Динамічні перерви (фізкультурні паузи) проводяться в перервах між заняттями та малорухливими видами діяльності для зняття втоми у дітей, при цьому виконуються нескладні рухливі вправи, їх тривалість п’ять – десять хвилин.
    Хвилинки фізкультури – проводяться під час занять короткотривалими комплексами фізичних вправ, які дають можливість зменшити втому дітей і відновити у них працездатність для подальших занять. До комплексів хвилинок фізкультури входять три – чотири вправи, які повторюються по чотири – шість разів. Їхня тривалість одна – дві хвилини.
  Гартувальні  процедури – це система заходів які спрямовані на підвищення опірності дитячого організму, розвитку швидко та без шкоди для здоров’я пристосовуватись до несприятливих умов навколишнього середовища.
 

   Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухливої діяльності, повсякчас регулювати їхню активність,  та завжди схвалювати прояви самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід  кожного малюка окремо, рівень рухливості,  притаманній їй темп, здібності та природні можливості.
     Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього  віку, три – чотири години для дітей молодшого дошкільного віку та чотири – п’ять годин для дітей старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей.  Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітлахів. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.
   Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку двадцять – тридцять п’ять хвилин,  молодшого віку – тридцять п’ять  - сорок п’ять хвилин, дітей старшого віку – сорок п’ять  - шістдесят хвилин. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п'ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму.
     Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні особистості дитини, під час організації рухового режиму  значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання.
    Як завжди до різних форм роботи (свят, занять, походів, розваг тощо) включаються рухливі ігри після попереднього їх розучування.
Проводять її щодня в усіх вікових групах – одну - дві гри, під час ранкового прийому дітей, дві – три гри - на прогулянках та одна дві гри - увечері .  Всього на протязі дня проводять п’ять  - сім рухливих ігор, а влітку – сім – вісім.
    Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор: ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні,  спортивні ігри: (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон,хокей ) та різноманітні спортивні вправи: ( катання на санчатах та ковзанах,  ізда на велосипеді,  ходьба на лижах).  Забавних ігор: (кільцекид, серсо, кеглі) тощо. Навчання елементів усіх цих спортивних ігор та вправ здійснюється на планових заняттях з фізичної культури, а закріплюється – на прогулянках.
    Проведення фізичних вправ на прогулянках це  оди із основних засобів для  фізичного розвитку дітей.  Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу, стрибків, ходьби, лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість,  координація рухів).
       В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) - також широко використовуються фізичні вправи.  Також проводяться походи з дітьми  за межі дитячого закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення: та продумують маршрут руху, спосіб пересування,  вивчати місця зупинок та відпочинку, враховуючи при цьому природні умови ( наявність гірок, струмочків, повалених дерев тощо) До місця призначення діти зазвичай ідуть вільно, групуючись за своїм бажанням;  шикування парами потрібно тільки при переходах доріг, вулиць.
      Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя п'ятнадцять – двадцять хвилин, п’ятого – двадцять – двадцять п’ять хвилин, шостого року життя – двадцять п’ять – тридцять хвилин. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя, та природні умови, а також проводяться спостереження в природі та навколишньому оточенні, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо. Також проводяться прогулянки та екскурсії, вони посідають окреме місце в освітньому процесі, як форми знайомства дітей з соціальним, природним та предметним довкіллям, тому підміняти ними походи за межі дошкільного закладу не рекомендується.  Основною метою дитячого туризму в умовах ДНЗ  є оздоровлення, оптимізація рухового режиму, запобігання гіподинамії та вдосконалення рухових навичок.
     Фізкультурні свята як правило, проводяться 2-3 рази на рік, починаючи з молодшого віку, тривалість таких заходів становить  - сорок п’ятдесят хвилин для дітей молодшого віку, п’ятдесят – шістдесят хвилин для дітей старшого віку. Такі свята організовують в будь-який час в фізкультурній чи музичній залі, на дитячому майданчику тощо. Якщо ж свято проводиться у приміщенні, треба подбати про здійснення в цей день прогулянки на відкритому повітрі.
          Найважливіша мета таких заходів це забезпечення активної рухової діяльності усіх дітей, участі кожного з них та створення піднесеного настрою. Дуже важливо не перетворювати його на видовище для дорослих і не відлучати від участі дітей, які з певних  причин пропустили підготовку до нього, а також невпевнених та малоактивних дітей.
      За час підготовки до фізкультурного свята потрібно розробити сценарій, оформити місце проведення, підготувати атрибутику, музичний супровід, костюми,нагороди, призи тощо.  В сценарію особлива увага приділяється цікавим сюрпризним моментам, показовим номерам, підбиттю підсумків, врученню  подарунків і призів, а також церемонії урочистого відкриття та закриття свята.
     Готувати дітей до свята необхідно заздалегідь, впродовж усього освітнього процесу (під час заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, на музичних, самостійної рухової діяльності, ігор, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимо проводити масові репетиції повного ходу свята.
Фізкультурні розваги починають проводитися із раннього віку (третій вік життя) один – два рази на місяць, як правило у другій половині дня. Тривалість таких заходів теж ділиться по віковим групам: п’ятнадцять – двадцять хвилин для дітей раннього віку, двадцять – тридцять п’ять хвилин – молодшого та тридцять п’ять – сорок хвилин – для дітей старшого віку. Місцем їхнього проведення обирається музична або фізкультурна зала, фізкультурний або ігровий майданчик, групова кімната, паркова або лісова галявина, берег водоймища. В розвазі обов’язковим є участь кожної дитини. Для забезпечення оптимальних фізичних, психічних, та емоційних навантажень, проводиться раціональне чергування ігор з різним навантаженням, масових – з іграми підгруп, колективних, індивідуальних (атракціони, конкурси). Для дітей старшого віку у фізкультурних розвагах можуть переважати конкурси, естафети, вправи та ігри спортивного характеру.
    Організовуються дні здоров’я. Приблизно один раз на місяць, починаючи з дітей третього року життя.  Вони насичені різноманітними формами: лікувально – профілактичні та гартувальні процедури, фізкультурні свята та розваги, рухливі ігри, заняття з фізкультури, дитячий туризм  та самостійна рухова діяльність. Проводяться вони як правило на свіжому повітрі. У дні здоровя освітня робота пов’язується з темами  зорового способу життя та власне здоров’я (читання художньої літератури, бесіди, трудова, ігрова, пізнавальна там самостійна художня діяльності). Програма дня здоров’я передбачає заходи націлені як для всього дошкільного закладу так і на кожну вікову групу окремо.
     Також організовуються тижні фізкультури, програма яких розрахована на декілька днів та проводиться з розрахунком  на декілька днів.
            Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому дітей, денної і вечірньої прогулянок. Вона може проводитися як на майданчику так і у приміщенні.
При організації самостійної рухової діяльності, враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості, та функціональні можливості кожної дитини. Неодмінні умови для проведення це попередня систематична робота з дітьми, мета якої – формування необхідного рухового досвіду, врахування рівня обізнаності про техніку виконання рухів, ігор, формування у неї необхідного рухового досвіду рівня фізичної підготовки та взаємодії між учасниками заходу.
            Індивідуальна  робота з фіз. виховання проводиться у вільний час групами або індивідуально, як правило у відведений час для самостійної діяльності дітей. Мета роботи – поглиблене ознайомлення та розучування навичок її виконання, усунення будь яких відставань у розвитку фізичних якостей.

Заняття розглядають як цілеспрямовану та унікальну форму організованої навчально – пізнавальної  діяльності з фізкультури та подальшого формування основ здорового способу життя. Як правило вони дають змогу систематичного та послідовного закріплювання та удосконалення рухових вмінь та навичок, розвивають фізичні якості, дають дітям соціальні знання та прищеплюють потребу в повсякденних заняттях фізкультурою, оптимізують рухову діяльність.
Проведення організованого навчання у формі заняття з фізкультури,  починається з третього року життя. Тривалість таких занять складають: п'ятнадцять – двадцять хвилин -  для дітей раннього віку, двадцять – тридцять хвилин - молодшого  та тридцять – сорок хвилин - для дітей старшого віку.  Заняття діляться на частини: вступна, підготовча, основна та заключна. Тривалість їх проведення не постійна, вона змінюється залежно від освітніх завдань та умов проведення занять.
Обов’язковими умовами для проведення таких занять  є провітрювання приміщень, вологе прибирання зали, завчасна підготовка фізкультурного інвентарю та обладнання.  Вони мають бути естетично оформленими, приваблюваними, безпечними у використанні та відповідати віку дітей за розмірами, вагою тощо.  Взуття та одяг дітей повинні добиратися з урахуванням пори року та місця проведення занять.

За показниками освітнього завдання, співвідношення нового і знайомого програмного матеріалу  заняття з фізкультури поділяються на:
- мішані (надання нового  рухового матеріалу та  закріплення раніше набутих навичок; співвідношення нового та знайомого матеріалу складає три до одного або чотири до оного);
- заняття націлені на закріплення та удосконалення рухових вмінь і навичок, тренувальні (проводяться у разі потреби в кінці місяця або кварталу, півріччя для перевірки рівня сформованості рухових умінь та навичок , спеціальних знань, розвитку фізичних якостей).

За методикою проведення  і за змістом рухові завдання розрізняють: и
- інтегровані, або комплексні, мішані (включають загально розвивальні, стройові вправи, рухливі ігри та інші фізичні вправи; проводяться  в комплексі з використанням практичних, словесних, наочних методів і прийомів навчання в залежності від віку дітей);
- сюжетні (як правило, будуються за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі завдання пов’язані одним спільним сюжетом і виконуються цікавими ігровими ситуаціями, імітаціями тощо);
- ігрові (всі завдання розв’язуються  тільки з допомогою ігор, в кількості три п’ять:  спочатку проводяться одна – дві гри малої та середньої рухливості, потім одна – дві гри великої рухливості, та на закінчення – одна малорухлива гра; ігри добираються таким чином, щоб за руховим змістом вони відповідали всім структурним частинам типового заняття; проводяться для закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);
- домінантні: (ігри, акцентовані для реалізації певних освітніх завдань, застосування певних засобів фізичного розвитку. Наприклад: заняття на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, на розвиток швидкісно – силових якостей або заняття з використанням певного виду фізкультурного інвентарю та обладнання тощо).

·Щоденно виконуйте разом з дитиною ранкову гімнастику, виходьте на прогулянки;

·Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки та туристичні походи;

·Залучайте дитину до виконання основних рухів — ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем, лазіння, повзання...

·Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;

·Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;

·Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.

ПРИРОДНІ УМОВИ ЗДОРОВ′Я

Познайомте дітей з лікарями природи: сонцем, водою, повітрям, здоровою їжею. Майте на увазі, краще попередити! Надайте знання дітям про:

• правила поведінки у побуті, на вулиці, у природі, вміння розрізняти лікарські, отруйні рослини та гриби;
• безпечне поводження біля річки, під час грози, ожеледиці, ураганів.

• правила безпечного користування водою, оздоровчі якості різних станів води та деяких розчинів;
• оздоровчі можливості кам′яної солі, глини, каменю, деяких мінералів;
• вплив газів на процеси дихання (кисень, водень, азот, метан, хлор);

• вплив на організм людини тиску й температурного режиму;

• не розповідати страшних казок, не грати в рухливі ігри;
• для сну необхідні свіже повітря, тиша і відсутність яскравого світла.

ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ′Я ДИТИНИ

  Загартовування є обов′язковою складовою здорового способу життя. Загартовувати – значить зробити організм фізично й морально міцним, стійким, витривалим. Основні засоби загартовування: повітря, сонце, вода, ходіння босоніж, самомасаж. Загартовування повинно стати невід′ємною часткою режиму дня дитини. Основними компонентами режиму дня є:

• сон;
• перебування на свіжому повітрі (прогулянки);
• ігрова діяльність;
• заняття;
• відпочинок;
• вживання їжі;

• особиста гігієна.

Правильним режим дня вважається лише тоді, коли він попереджає розвиток втоми, підвищує загальну опірність організму. Природним фактором здоров′я є прогулянка на свіжому повітрі, яка поліпшує апетит, сон, настрій. Важливо формувати у дітей звичку якомога довше перебувати на свіжому повітрі.

• щоденно разом із дітьми виконувати комплекс вправи ранкової гімнастики, гігієнічні й загартовувальні процедури;
• навчити дітей раціонально використовувати свій час;
• під час прогулянок організовувати рухливі й спортивні ігри;
• щоденно оглядати шкіру дитини;
• кататися на велосипеді, ходити на лижах, грати з дорослими в м′яча, бадмінтон тощо;
• здійснювати прогулянки до лісу, парку, в поле, на берег річки, організовувати туристичний похід;
• формувати правильну поставу, починаючи з дня народження дитини;
• виховувати у дитини витривалість для профілактики простудних захворювань.

Правильно організовуйте сон дитини:

• постіль  не   повинна  бути  надто  м′якою, а подушка – високою, щоб  у  дитини  не  з′явилися дефекти постави;
• лягати спати і вставати у певний час;
• гуляти перед сном 5-10 хвилин, кімнату добре провітрювати;
• не збуджувати дитину перед сном, не пити міцного чаю, кави, не дивитися телевізор, не розповідати страшних казок, не грати в рухливі ігри;
• для сну необхідні свіже повітря, тиша і відсутність яскравого світла.