Безпека життєдіяльності дітей
Нормативно-правові акти з питань безпеки життєдіяльності дітей
Закони України «Про освіту», «Про охорону дитинства», постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», наказів Міністерства освіти і науки України від 31.08.2001 № 616 «Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах» (зі змінами), в редакції, затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 07.10.2013 № 1365 «Про внесення змін до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах», від 01.08.2001 № 563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (зі змінами), від 18.04.2006 № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України» (зі змінамивід 16.06.2014 № 1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності», від 25.07.2014 № 1/9-372 «Про проведення заходів щодо протидії тероризму», від 23.09.2014 № 1/9-482 «Щодо організації роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у дошкільних навчальних закладах»
Метою наказу МОН України № 1421 від 30.12.2015 є формування у дітей дошкільного віку достатнього та необхідного рівня знань для безпечного перебування в навколишньому середовищиі, елементарних норм поведінки у надзвичайних ситуаціях і запобіганню пожежам, що виникають через дитячі пустощі з вогнем.
Пам’ятка
з попередження травматизму серед дітей дошкільного віку під час відпустки батьків
Шановні батьки та вихователі!
Будьте прикладом для дітей у виконанні правил безпечної поведінки. Аналіз причин травмування дітей свідчить, що більшість нещасних випадків була спровокована недбалістю дорослих. Враховуйте психологічні особливості дітей дошкільного віку: їхню цікавість, непосидючість, відсутність життєвого досвіду.
Діти погано сприймають заборони. Тому необхідно обґрунтовувати « не можна» в доступній для дитини формі.
Шановні батьки!
Щоб не допустити травмування дитини в лісі та на водоймі,
пам’ятайте такі вимоги та дотримуйтесь їх:
1. Під час перебування на вулиці в літній день захищайте голову дитини панамою.
2. Регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри.
3 Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.
4. Не залишайте дитину без нагляду біля водойми.
5. Не дозволяйте купатися та стрибати у воду в неперевірених місцях.
6. Для купання обирайте незасмічені з твердим дном, без водоростей та мулу місця.
7. Забороняйте користуватися човном, плотом без супроводу дорослих.
8. Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумовий матрац чи іграшку.
9. Не допускайте пустощів на воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу.
10. Забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослих.
11. Під час перебування у лісі разом із дітьми не збирайте та не вживайте незнайомих грибів , ягід. рослин.
12. Не розводьте у лісі багаття під час посухи; за необхідності в цьому, розмістіть вогнище на відкритому місці.
13. Обстежте місце установлення намету в лісі з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами тощо.
14. Для походу до лісу одяг дитини добирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та інших несподіванок.
15. Не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.
ЩАСЛИВОЇ ВІДПУСТКИ!
ЯК МОЖНО ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ДОБРЕ ПОВОДИТИСЬ
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
Безпека дитини на кухні
Сучасна матуся повинна встигати все: і прибратися в квартирі, і з дитиною пограти, і зайнятися домашніми справами, і за покупками сходити, і їсти приготувати ... Цей список, звичайно ж, можна продовжувати і продовжувати, але факт залишається фактом - мама повинна встигати!
Вставати рано вранці, щоб, можливо, зібрати старших дітей в школу або в дитсадок, чоловіка – на роботу, приготувати сніданок, вмитися і привести себе в порядок - така перспектива не дуже симпатична, але дуже правдива в нашому житті. А ви не забувайте, що у вас ще малюк, який залишається разом з вами вдома.
Якщо ви залишаєтеся вдома одна з малюком, звичайно ж, ви сильно втомлюєтеся і хочете відпочити. Але розслаблятися не варто: малюк може залізти в будинку куди завгодно, і в кращому випадку, просто розвести безлад. Окрема розмова - поведінка на кухні. Чому саме кухня? Та тому що з нашим нескінченно швидким темпом життя неможливо все встигнути і вчасно приготувати їсти.
Так чи інакше, мамочка більшість свого часу проводить на кухні за захоплюючим заняттям: готування, прибирання, прання, миття посуду, і так до нескінченності, а чадо - поряд з вами, як хвостик. Не залишати ж його одного? Звичайно, це правильно. Але, якщо дитина маленька, до рочку або рік, з нею в деякому розумінні, буває навіть простіше: її можна посадити в ходунки і дати свободу розгулювати по будинку, попередньо забравши всі гострі і колючі предмети, які можуть завдати шкоди.
Або посадити карапуза в манеж, насипати йому всі його іграшки, брязкальця і стежити, щоб він спокійно грався. З особистого досвіду перевірено, що такий метод діє мінімум годину. Дитина буде гратися, перебирати іграшки, поки їй не набридне. Але не варто захоплюватися і кожен день вдаватися до цього методу, адже він може просто набриднути вашому чаду.
Якщо дитина старше року, і ви сміливо і неодноразово проводите спільний час на кухні, тоді вам потрібно дотримуватися деяких правил і порад, щоб убезпечити свого малюка:
- Кухня таїть у собі дуже багато небезпек, тому малюка одного в такому приміщенні ні в якому разі залишати не можна! Ви навіть не уявляєте собі, на що здатна фантазія малолітнього бандита або бандитки! Вам не варто ризикувати здоров'ям власного чада тільки заради того, щоб про це дізнатися!
- Кухня повинна бути максимально безпечною. Підлога повинна бути з міцного матеріалу, який буде піддаватися постійному миттю і прибиранню, зайвій волозі. Бажано, щоб це був лінолеум, ламінат.
- Меблі також мають бути безпечними. Бажано, щоб кути були закругленими. А в окремий ящик або шафку, який замикається або закривається стопером, можна помістити всі небезпечні предмети.
- Самою безпечною плитою вважається індукційна. Варильна панель підбирається з такими ручками, які вимагають зусиль, щоб їх повернути. Коли готується їжа, бажано ставити каструлі і сковороди на дальні конфорки.
- Коли готується їжа, яка кипить або може бризнути жиром, дитину потрібно або відвести в іншу кімнату, або стежити за тим, щоб вона знаходилася подалі від плити і не отримала опік.
- Розетки повинні бути розташовані високо, щоб дитина до них не дістала. В крайньому випадку, закривайте їх заглушками.
- Електроприлади (чайник, блендер, міксер) не залишайте включеними в розетку. Ви не встигнете й оком моргнути, як ваше чадо вже буде біля них і почне клацати кнопочки, які так його зацікавили.
- У ящиках і шафах, до яких може дотягнутися дитина, повинні стояти такі речі, які не травмують малюка (каструлі, миски). Продукти, крупи, борошно і посуд, що легко б'ється, повинні лежати вище і бути недоступними.
- Маленькі діти - любителі таблеток. Тому ваша аптечка повинна зберігатися в недоступному для дитини місці.
- Виберіть окреме місце для ігор на кухні. Це буде постійне місце, до якого малюк звикне і де він буде завжди у вашому полі зору.
- Якщо дитина проявляє інтерес до приготування їжі і бажає вам допомогти, не нехтуйте ним, а заохотьте бажання юного помічника. Можете купити спеціальне кухонне приладдя: маленький фартух, всілякі прихватки, качалку, ополоники.
Адже ваш малюк, набираючись досвіду від вас, в майбутньому може стати чудовим кулінаром, кухарем і кондитером! У ваших силах і інтересах прищепити любов до кухні і приготування їжі, але в першу чергу, варто подбати про її безпеку!
Фізична безпека дитини дошкільного віку
Нещасні випадки вдома й на вулиці — одна з головних причин смертності дітей. Умови, безпечні для дорослого, виявляються пасткою для недосвідченого малюка. Ми навіть не підозрюємо, наскільки різним є сприйняття дорослого й дитини, як ми по-різному бачимо, відчуваємо, переживаємо.
Справа в тому, що нейрофізіологічне дозрівання основних мозкових структур триває до 13 років. Область мозку (частіше це області лівої півкулі), що відповідає за орієнтування в просторі, сприйняття часу, формується лише в 11—12 років. Це виражається в тому, що до 12 років дитині складно визначити, із якого боку лунає звук, лише в 11 років дитина здатна використовувати периферичний (бічний) зір, тому що її увага фокусується на об’єкті.
До 7 років вона неправильно визначає відстані до об’єктів, тому що не знає дійсні їхні розміри й не уявляє, як зорово вони змінюються зі збільшенням відстаней. До 11 років діти, та й деякі дорослі, не можуть визначати реальну швидкість машин.
Потрібно враховувати, що до 4 років дитина не здатна зрозуміти й запам’ятати все те, що ви розповіли їй про заходи безпеки. Діти емоційні, уразливі, важко перемикають увагу. До 6—7 років деякі діти не здатні до тривалих цілеспрямованих дій, не можуть концентрувати увагу й легко відволікаються. Можна сказати, що ситуація якоюсь мірою керує дитиною. Дії дітей імпульсивні й конкретні, вони відразу починають що-небудь робити не подумавши.
У результаті приблизно до 7—8 років поведінка дітей найчастіше непередбачувана. Вони рухливі й самостійні, але ще вкрай непослідовні, наївні та довірливі. Малюк до 6—7 років сприймає світ інакше, ніж дорослий. Він щиро вважає, що якщо бачить машину, то й водій помітив його. Малюк може просто погладити собаку й буде здивований, якщо той його вкусить — адже він не бажав йому зла!
Дитина впевнена, що правила поведінки виконуються людьми не тому, що люди домовилися їх виконувати, а тому, що вони не можуть їх не виконувати. Навіть зріст дитини впливає на сприйняття світу. Маленький зріст обмежує огляд, маленьких складніше помітити. Спробуйте побути на рівні зросту дитини, огляньте з цієї точки вашу квартиру, двір, сад. Ви побачите, що тепер багато дій стають незручними. Але ж у дитини немає вашої сили, ваших довгих рук і, головне, досвіду, який підказує вам, що безпечно, а що — ні.
Батьки мають бути завбачливими та вживати відповідні застережні заходи. Найкраще постійно тримати дитину в полі зору, не залишати її надовго саму. Дорослі повинні завжди пам’ятати про це, а також знати, чого дитина навчилася сьогодні, і прогнозувати, про що вона дізнається завтра. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, які предмети можуть зацікавити дитину.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
- вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
- боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
- бойові частки ракет;
- авіаційні бомби;
- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні гранати;
- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
- піротехнічні засоби:
- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові пакети;
- петарди;
- ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові шашки.
- саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).
У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.
- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;
- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Сподіваємося, що Ви прислухаєтесь до наших порад!
